Головна державна санітарна лікарка Кіровоградської області Надія Оперчук надала інтерв’ю журналістам видання «Доступ Медіа» про причини виникнення випадків отруєння водою в регіоні.
Вона наголосила, що водно-нітратна метгемоглобінемія виникає внаслідок споживання води з надмірним вмістом нітратів. В організмі нітрати перетворюються на нітрити, які змінюють гемоглобін на метгемоглобін, що перешкоджає нормальному транспортуванню кисню до тканин. Найбільш уразливими є немовлята та діти раннього віку.
З початку 2026 року на Кіровоградщині зареєстрували шість випадків отруєння дітей нітратами, два з них завершилися летально.
Надія Оперчук зазначила, що причин потрапляння нітратів у воду може бути кілька. Одна з них — сільськогосподарська діяльність. На Кіровоградщині, як аграрному регіоні, тривале використання мінеральних добрив може спричиняти накопичення сполук азоту в ґрунті, які згодом перетворюються на нітрати.
Ще одна можлива причина — забруднення від тваринницьких господарств. Якщо відходи та стоки від худоби утилізують із порушенням санітарних норм, вони можуть потрапляти в ґрунт, а під час розпаду органічних сполук утворюються нітрити та нітрати.
Проблемою також є неглибокі свердловини у приватних господарствах. Вони можуть забирати воду з поверхневого шару — так званої «верховодки», тому таку воду не можна називати артезіанською. У глибоких артезіанських свердловинах, за словами Надії Оперчук, нітратів не повинно бути завдяки природному біологічному очищенню води.
На якість води впливає і дотримання санітарних вимог до облаштування колодязів. Зокрема, відстань від них до компостних і силосних ям, туалетів та вигрібних ям має становити щонайменше 20–50 метрів. Колодязь також має бути закритим, а навколо нього — облаштований глиняний або асфальтний замок, який запобігає потраплянню поверхневих вод у підземні.
Головна державна санітарна лікарка наголосила, що рішення для громад — постійно проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення щодо недопущення вживання води з перевищеним вмістом нітратів, води негарантованої якості та води, якість якої не підтверджена лабораторними дослідженнями. Територіальні громади мають взяти на облік дітей до трьох років і вагітних жінок та з’ясувати, якими джерелами води вони користуються.
Власникам індивідуальних колодязів і криниць рекомендують звертатися до Центру контролю та профілактики хвороб для лабораторного дослідження води. Один аналіз коштує до 200 гривень. Для малозабезпечених сімей вона радить громадам передбачити кошти на такі дослідження.
Якщо вміст нітратів перевищує допустимий рівень, про це повідомляють місцеву владу та відповідні служби. Такий колодязь мають закрити й позначити як непридатний для пиття, а за потреби — очистити та продезінфікувати. Після цього воду досліджують повторно.
Особливу увагу варто приділяти школам, дитсадкам, медичним і соціальним закладам із нецентралізованим водопостачанням. Для них Надія Оперчук рекомендує встановлювати фільтри, зокрема системи зворотного осмосу.
Під час наради в Кіровоградській обласній державній військовій адміністрації головам територіальних громад та районних військових адміністрацій доручили провести паспортизацію громадських колодязів — взяти їх на облік, зазначити місця розташування та оформити санітарні паспорти. За кожним колодязем також має бути закріплена відповідальна особа.
Громадські колодязі мають щороку очищати й дезінфікувати, належно накривати та забезпечувати окремим відром, яке можна обробляти.
Якість води необхідно контролювати лабораторно щонайменше раз на рік — перевіряти її санітарно-хімічні та мікробіологічні показники. Після паспортизації колодязі мають постійно залишатися під контролем відповідальних осіб.
Кип’ятіння не зменшує концентрацію нітратів у воді, наголошує Надія Оперчук. Навпаки, через випаровування води її об’єм зменшується, а концентрація нітратів зростає. Тому, якщо лабораторне дослідження показало перевищення допустимого рівня нітратів, таку воду не можна вважати безпечною після кип’ятіння.
