Що таке сезонний афективний розлад (САР)

Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб спільно з Центром громадського здоров’я України інформують

Що таке Сезонний афективний розлад (САР)

Чимало людей час від часу відчувають сум або помічають, що почуваються інакше, ніж зазвичай. У багатьох випадках зміни настрою пов’язані із порами року. Восени та взимку, коли дні стають коротшими, багато хто стикається із так званою “зимовою хандрою” або пригніченістю, а зі збільшенням світлового дня навесні настрій, як правило, покращується. Такі зміни можуть набувати серйозного характеру, впливаючи на наші емоції, думки та поведінку — усе це може вказувати на наявність сезонного афективного розладу (САР).

Сезонний афективний розлад (САР) — це форма повторюваного (рекурентного) депресивного розладу, яка має виражену сезонну залежність. Зазвичай симптоми з’являються восени та зберігаються протягом зимових місяців. Легшу форму цього стану, відому як субсиндромальний САР (С-САР), називають “зимовою хандрою” (winter blues) і грудень – місяць обізнаності про САР. У деяких випадках САР може з’являтися у весняно-літній період.

Рекурентний депресивний розлад характеризується повторними епізодами депресії, відповідними до опису депресивного епізоду, без наявності в анамнезі самостійних епізодів підйому настрою і приливу енергії (манії). Однак можуть бути короткі епізоди легкого підйому настрою та гіперактивності (гіпоманія) одразу ж після депресивного епізоду, іноді спричинені лікуванням антидепресантами. Перший епізод може виникнути в будь-якому віці, починаючи з дитинства і до старшого віку. Початок може бути гострим або непомітним, тривалість — від кількох тижнів до багатьох місяців. Ніколи повністю не зникає небезпека того, що у людини з рекурентним депресивним розладом не виникне маніакального епізоду. Якщо таке станеться, діагноз має бути змінений на біполярний афективний розлад.

Причини виникнення САР

У людей із сезонним афективним розладом часто виникають труднощі з регулюванням рівня серотоніну — нейромедіатора, який впливає на стабільність настрою. Дослідження показують, що взимку рівень білка SERT, який транспортує серотонін до пресинаптичного нейрона, збільшується на 5% у порівнянні з літом. Цей процес знижує активність серотоніну, що може провокувати депресивні стани. У літній період сонячне світло підтримує низький рівень SERT, але зменшення денного світла восени призводить до порушення цього балансу.

У людей із САР часто спостерігається надмірне вироблення мелатоніну — гормону, що реагує на темряву та викликає сонливість. З настанням коротших зимових днів рівень мелатоніну зростає, що призводить до посилення відчуття втоми та млявості.

Комбінація зниженого рівня серотоніну і підвищеного мелатоніну може спричиняти розлади циркадних ритмів — внутрішнього біологічного “годинника”, що налаштовується відповідно до змін тривалості світлового дня. У людей із САР ці ритми можуть бути порушені, ускладнюючи адаптацію організму до сезонних змін.

Також взимку, через обмежене перебування на сонці, знижується вироблення вітаміну D шкірою. Цей вітамін, імовірно, відіграє важливу роль у регуляції серотоніну, а його дефіцит може бути пов’язаний із симптомами депресії.

Ознаки та симптоми САР

САР – це не просто “зимова хандра”. Симптоми можуть бути серйозними, викликати значний стрес і заважати повсякденному життю. Варто пам’ятати, що цей стан можна і потрібно лікувати.

Симптоми САР тривають приблизно 4-5 місяців на рік. Вони включають ознаки депресії та специфічні прояви, які різняться залежно від зимового або літнього типу САР.

Найчастіше симптоми з’являються восени або взимку й поступово зникають навесні. Інтенсивність і характер проявів САР можуть відрізнятися у різних людей. Для когось цей стан може бути легким, а для когось — суттєво ускладнювати життя.

Симптоми сезонних розладів зимового типу переважно включають пригнічений настрій та низький рівень енергії. У людей із САР можуть спостерігатися смуток, дратівливість, часті сльози, втома, млявість, труднощі з концентрацією, надмірний сон, нестача енергії, зниження рівня активності, уникнення соціальних контактів, сильна тяга до вуглеводів і цукру, а також збільшення ваги через переїдання.

Для сезонного розладу літнього типу, який зустрічається рідше, характерні симптоми, такі як дратівливість, поганий апетит, що супроводжується втратою ваги, безсоння, збудження, занепокоєння, тривожність і навіть епізоди агресивної поведінки.

Сезонні розлади мають різний ступінь тяжкості. В окремих випадках симптоми САР можуть бути настільки ж важкими, як у пацієнтів із несезонною депресією, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Як і при всіх депресивних розладах, у таких пацієнтів можуть з’являтися суїцидальні думки. Медичні працівники завжди повинні проводити оцінку ризику суїциду у людей, які, на їхню думку, можуть мати САР або його симптоми.